В наш час доступ до інтернету має практично кожен, але якщо колись його використовували тільки в навчальних цілях, зараз інтернет використовується і для розваг. В мене комп’ютер з’явився вперше десь в 7-8 класі, це був Pentium-1, тож ніякі ігри практично не йшли на ньому. Потім трохи почали удосконалюватись технології – і були розповсюджені ігри на ПК. Коли я навчався в 9-10 класі, на це час припав пік популярності комп’ютерних ігор – це був перший етап деградації.
Інтернет коштував доволі дорого, і використовував я його для пошуку рефератів або якоїсь необхідної інформації. Нормальний безлімітний інтернет в мене з’явився лише рік-півтора назад. Але перший сайт я “зробив” ще у 2006-му – це був , орієнтувався він також більше на навчання. Ціль була – обмін цікавою інформацією і т.д. Кілька людей (5-10 чол.) відвідували сайт і було дійсно цікаво.
Але не пройшло й року, як почала з’являтись соціальна мережа Вконтакті, яка і забрала відвідувачів з багатьох сайтів (в т.ч. і з мого). Так, спочатку дійсно було цікаво знайти друзів, яких давно не бачив. Але що цікаво, після того як я перші рази когось знаходив – окрім здивування – нічого не отримував, навіть не переписувався. Ну знайшов – додав в друзі, і що далі? А додавати тих, кого вже знаєш і часто бачиш, взагалі якийсь нонсенс. Замість того, щоб подзвонити людині, пишеш їй повідомлення… Це була друга хвиля деградації…
Але власне, я хотів поговорити не про це. Багато хто починає своє знайомство з інтернетом не просто так, а одразу реєструється Вконтакті. Що цікаво, іноді бачу там дітей у віці 8-9 років. Навіть кажуть, що з семи років вже реєструються. А це доступ до будь-якої інформації, до розпусти, до порнографії, “брудної лайки” і т.д. Про ніяке виховання тут не йдеться взагалі. На такі випадки радив би ставити якісь фаєрволи для блокування таких речей. Але це ще не все, бачив як школярі поповнюють собі рейтинг Вконтакті за гроші, тут взагалі без коментарів. Вкладають гроші, щоб їхня сторінка відображалась вище в рейтингу. Для чого це? Типу “понтуються” пере іншими. А ще, іноді заходиш на якийсь форум, диву дивуєшся які речі написано (соромно навіть читати), а виявляється це пише дитина віком 9-10 років. Це звичайна річ в сучасному суспільстві. А ще підсідають за комп’ютер і не виходять з дому, потім замінюють живе спілкування на переписку, потім перевиховатись буде дуже складно.
Я і сам розумію, що в останній час досить багато в інтернеті (стараюсь з користю використовувати), і ніяких переваг в цьому не бачу. Роботу хоча б сподіваюсь знайти в офлайні. Поки тільки шукаю.
А соціальні мережі дійшли до певної кризи – коли народу починає реально набридати. Можливо все піде на спад – і всі масово почнуть видалятись.
На одного такого, що видалився, будуть десять новоприбулих. Мені здається. що дуже скоро соціальні мережі захоплять увесь інтернет (вже зараз там купа контенту, авторизація і коментування багатьох сайтів доступна з контакту чи фейсбуку, навіть мобільні оператори пропонують безкоштовне користування ).
Похоже все будет так.
Те родители у которых есть деньги на компьютер и интернет будут хранить своих чад дома (да и чада с детства будут привыкать к виртуальным забавам), а менее состоятельные семьи, детишки в которых хулиганские, будут жить на улицах, и одни с другими дружить ни как не будут.
И такого как в нашей молодости уже наверное не будет никогда, когда все вместе собирались и хулиганы и нет и играли вместе, формируя таким образом адекватное общество.
Еще 10 лет назад мы всем двором бегали в футбол, баскетбол, волейбол, и все были рады. Жаль что половина збухалась, но это другая проблема.
“амість того, щоб подзвонити людині, пишеш їй повідомлення… Це була друга хвиля деградації…” – як на мене це закономірність. Звучить Як писаний реферат вручну з вуст викладача
Про інтернет і контакт – 100% ще би додав, що є досить таки багато хто саме заради того і підключають інтернет
“пере іншими” – помилка:)
До речі саме в тому, що написав Гена плюс такого способу життя. – діти не шляються хто зна де, не спиваються. Кожна медаль має дві сторони.
Робота в Офісі – це відносно. Хто зна, може й в офісі он-лайн життя буде. Цього не уникнути.