Проходячи сьогодні вулицями Житомира, я неодноразово бачив надписи “здається в оренду” на закладах, які ще зовсім недавно працювали. Займатись бізнесом стає абсолютно невигідно.
Причин багато. На перший план виходить падіння курсу гривні. Все подорожчало в півтора рази, люди не готові купувати.
Тримаються тільки продуктові магазини, гіпермаркети і т.д. за рахунок великого обороту. Маленькі ж магазини приречені на невдачу. Невеликі банки зачиняються практично кожного дня. А що буде далі?
Пропонують ввести військовий податок, але люди не бажають платити податки взагалі. Розуміючи, що ці гроші з державної казни можуть потім просто вкрасти (як це і сталось у випадку минулого президента), народ все більше бажає “йти в тінь”. Але загальна ситуація від цього тільки погіршується.
Молодь планує вирватись за кордон. Мабуть в кожного з вас вже є знайомі з “картою поляка”, які навчались, навчаються або будуть навчатись у Польщі, а ще планують там залишитись. А враховуючи наші сучасні умови, там і залишаються. Думаю, у Вас також є знайомі (особливо актуально серед молоді), які поїхали в США, і знову ж таки, вирішили не повертатись додому. Можливо, це найкращий шлях рухатися далі, а не стояти на місці.
А я ж поки хочу жити в Україні. Як жити далі?
Це пройде.