Пройшло вже майже 2 роки після того, як я закінчив університет. Зараз мені не хочеться навіть і згадувати про те, як я його закінчував.
Під кінець взагалі “штучно” псували нерви і не давали нормально захищатись. Коли я спробував вступати в аспірантуру, мені розповідали багато про що, казали, що там вже хтось є і т.д. Ну я думаю, почекаю рік, раз там хтось є, хто чекає вже давно, то так вже і буде. Але рівно через рік ситуація повторилась – тільки вже був хтось інший. Розповідали мені, мовляв, у мене був конфлікт при захисті магістерської, тому такі ж само проблеми можуть спіткати мене в аспірантурі. На питання – чому я не можу здавати екзамени і чому немає відкритого конкурсу – мені дали чітко зрозуміти, що я то можу іти, тільки мені будуть все робити так, щоб я не міг захиститись. І це розмова на рівні зав. кафедри і декана (!).
Що стосується самої спеціальності, то нам мали пропонувати різну роботу. Так само я підходив до декана, той розповідав про “золоті гори”. Потрібні були працівники на нові бурові установки. Зі слів декана я зрозумів, шо там взагалі все супер, краще не буває: “ти сидиш в костюмчику в буровій установці, там є кондиціонер, музика. І просто керуєш пультом управління” А ще казав, що там буде спеціальне навчання – типу курси.
Коли ж я дістався до місця пропонованої роботи, то ситуація виявилась взагалі плачевною. Умови – жахливі (живеш в вагончику). Зарплата – порядка 4 тисяч (зміна може бути денна або нічна(!), працюєш 15 днів – 15 відпочиваєш ), але в нас ще не питали, чи ми хочемо, а з нас вибирали Нас зібрали одразу всіх разом, ніякого спеціального навчання не було. Була одна установка, яка була задіяна в роботі – і нам ніби намагались показати, як це все робиться. Зрозуміло, що потрібно було проходити спеціальну підготовку, потім кожному мав виділятись інструктор, який би і всьому навчав. А вийшло – що потрібно було дивитись та інтуїтивно розуміти, як це все робиться. Це при тому, що установка одна, а нас чоловік 5-10.
Коротше кажучи, мені і тим, хто був в моїй підгрупі, запропонували повернутись додому, а якщо ми будемо потрібні – то нам передзвонять. Зрозуміло, що мені абсолютно це все не сподобалось, та ще й бачите чи ні, мене навіть не беруть. Я спілкувався з самими робітниками – на вигляд вони були не дуже задоволені. Харчувались дуже погано, здоров’я “гробили” серйозно. Наприклад, якщо нiчна змiна – вдень нормально не поспиш, а вночі – давай працюй. Вони навіть казали нам – це треба було 5 років навчатись, щоб потім піти на таку роботу? Один з них закінчив технікум якийсь, а другий ПТУ-шку.
Але я про це все вже майже забув, якби не зустрів нещодавно одногрупника. Виявляється, хтось все-таки зміг там залишитись. І вийшло ще гірше. Так, 1 чи 2 місяці платили нормальну зарплату (зрозуміло, що робота досить складна), але потім стало менше і менше, умови погіршувались. Та й виходить, що і ремонтувати установку потрібно самому. Можна так “запороти”, що ще і свої гроші прийдеться платити.
Коротше кажучи, мені розхотілось навіть шукати якусь роботу по спеціальності (в мене – гірництво, з каменем зв’язано). Можна сказати я помилився в виборі, але головне що є диплом. Та і не факт, шо щось інше було б краще.
Крім того, в мене залишились погані враження від самого навчання (тільки на останніх курсах, бо до цього все було нормально). Конфліктні ситуації всередині викладацького колективу не додають ніякого авторитету і так не дуже популярному факультету. Що цікаво, мене зараз питають, чи варто сюди йти? Звичайно я нікому не раджу
Я зараз намагаюсь навчатись через інтернет, просто заради самих знань, щоб потім робити щось своє, бо розраховувати на хорошу роботу не доводиться.. Ну це моя скромна думка
100 відсотків правда.
Більше того скажу, навіть в супер-мега престижному вузі не завжди вдасться знайти роботу. А багато хто ще платить за навчання, я хоча б стипендію отримував.
Зарплата – порядка 4 тисяч (зміна може бути денна або нічна(!) – це ще нормально. Решта життєво. Можна піти двірником буде біля 2 тис. нормальний графік і т.д. Питання тут не у комфорті, а у бажання робити.
Ну така зарплата, як виявилось, не завжди. А робота доволі жорстка.
Я два рази подумаю чи варто буде своїх дітей посилати у ці вищі навчальні заклади.
Є дуже багато випадків коли люди із 9-ма класами ставали успішними підприємцями. Я сам знаю таких сантехніків. Зараз займаються будівництвом.
Вони робили бізнес, поки ми слухали нудні, і нікому не потрібні лекції.
До того як вступати в вуз, я думав ПТУ-шники такі погані. Так, загальний рівень розвитку в них не дуже. Але вони хоча б мають роботу по спеціальності (зрозуміло, що на шось серйозне вони не розраховують), іноді випускники вузів і такої не можуть знайти.