Мені двічі задавали це питання сьогодні. Як не дивно, часто бачу друзів, знайомих) Навіть в якихось неочікуваних місцях. Навіть не зовсім друзів. Але це таке.
Так ось відповідь доволі проста – ніде не працюю. Дійсно, насправді так і є. Але ж самі розумієте, нічого не робити неможливо. Зараз це називається гарним словом “фрілансер“. Оскільки більшість не розуміє що це таке, не бачу сенсу їм розповідати – Та й просто не хочу.
Скільки я заробляю? Це теж мої проблеми. Ніколи не рахую і не бачу в цьому сенсу. В якісь моменти можна заробити більше, в якісь менше, різне буває. Можливо, заробіток і маленький, але потенціал великий. Сьогодні ти заробляєш мало, завтра більше і по наростаючій.
Все ж, якусь офіційну роботу варто шукати (просто психологічно неприємно). Що саме, поки не знаю. Можливо знову ж таки розгляну варіант з аспірантурою. Хоча був нещодавно в університеті, не скажу що горю якимось особливим бажанням, і що цікаво, я у цьому винен. Просто створені такі умови, навчався я класно і заслуговую піти, і мабуть, є шанси скласти екзамени ліпше, ніж інші. Але проблема не в цьому – проблема чи потрібно воно мені взагалі і чи дадуть мені шанс туди піти. Коротше – ця історія мені теж набридла)
Можна іти простим робочим на будь-яку роботу. Не скажу, що я чогось дійсно боюсь, навіть фізичної роботи . Але можна втратити здоров’я, ось і все (з цим також потрібно рахуватись). Кому потрібні будуть ті гроші вже?
Коротше кажучи, є над чим подумати, поки літо.
Залишити відповідь