Робота в Польщі – гіркий досвід (спеціаліст для справ експорту в невеликій фірмі)

Як я і обіцяв раніше, хочу поділитись враженнями від першої роботи в Польщі.

Ніхто не казав, що буде легко, але того, що я звільнюсь в один день з купою негативу, я не очікував.

Отже, це була умова злеценя (umowa zlecenie), в якій зазначалась лише ставка на годину (11 злотих нетто). Як мені обіцяв власник, я міг брати вихідні коли захочу, просто мав повідомити раніше. Очевидно, що в такому разі просто мали відрахувати ці години з зарплатні. Як сказав мені “власник”, умови о праце (umowa o prace) запропонувати було неможливо (перша брехня, але і добре, що не підписав такої умови, бо не зміг би звільнитись).

Великою проблемою був доїзд до роботи, адже я витрачав близько 2х годин :( Крім того, в місяць я витрачав близько 100 злотих на проїзд.

Найгірше в цьому всьому, що в умові не було зазначено, що я маю робити конкретно, а все обговорювалось усно. Власник був досить серйозним, і я повірив на слово, чого ніколи не варто робити. Варто просити зазначити таку інформацію конкретно завжди.

Отже, в чому заключалась робота: пошук російсько- і українськомовних клієнтів. Потрібно було також вибирати посередників для доставки, адже фірма не реалізувала TAX FREE. Також мав перекладати їх сторінку на українську/російську мову і т.і. Написання веб-сторінки і блогу.

Починалось все досить непогано. Але вже в перших кілька днів мені не сподобалось ставлення власника до робітників. Виявилось, що той, хто приймав мене на роботу, зовсім не власник, а лише співвласник з малим процентом інвестицій, який жодних ключових рішень не приймає. Отже, головний власник починав одразу тиснути на всіх працівників, чіплятись до всього. Така негативна атмосфера, з того що розповідали робітники, була там завжди. І вже було не дуже комфортно, хоча і сама робота подобалась. Наприклад, такий власник вів себе нахально, не вітався і не прощався, відчував себе ніби “королем”. Ніби послугу мені робив, хоча я напрацював значно на більше, ніж 11 злотих на годину.

Втім, я звик, і особливого контакту з власником не утримував, просто якісно робив свою роботу. Але це ще далеко не все. З мене почали вимагати щоденні рапорти, хоча ніхто інший такого не робив. Добре, нічого складного в тому не було, але якщо до першого звіту я отримав якісь коментарі, то потім не отримував абсолютно нічого. Наприклад, навіть не могли додати мовну локалізацію до інтернет-магазину, щоб я міг перекладати. І це за 2 місяці так і не було реалізовано, як можна без цього просувати сторінку для російсько- чи українськомовних користувачів, які не розуміють ані англійської, ані польської.

Наступне – робоче місце і комп’ютер. Протягом місяця я мандрував з одного робочого місця на інше (хтось мав відпустку, наприклад). Але уваги на такі речі я не звертав, це був спосіб якось познайомитись з працівниками. І хочу сказати, мені вдавалось знаходити спільну мову, хоча і всі працівники були поляками :) Вкінці-кінців я отримав робоче місце і комп’ютер за 300 злотих (самі розумієте, що за комп’ютер). Потім кілька днів просив, щоб мені купили мишку. Тобто, елементарні речі для роботи навіть не могли забезпечити. В маленьких фірмах економлять на всьому. Навіть Microsoft Office не купили, а лише дармовий OpenOffice, який, м’яко кажучи, не дуже зручний, а з ним потрібно було постійно працювати.

Отже, 31 жовтня я не прийшов на роботу, про що повідомив раніше. Оскільки мені за цей день заплатили, то почали змушувати мене відробляти і якнайшвидше. Мені сказали так – я буду отримувати зарплатню незалежно від годин, а просто ставку на місяць, тільки маю відробити. Веінці-кінців і так порахували лише години.

Керівничка в цій фірмі – окремий “експонат”. Людина без освіти, розповідає що і як робити, постійно питає, що роблю в даний момент і т.і. Пише без поваги, наприклад “Ти” – з маленької літери, хоча в Польщі прийнято писати з великої. Не думаю, що це був якийсь випадок. Це було спеціально, писала, цитую “Я твій Керівник, ти повинен робити те, що я кажу”. Також час від часу приходить і заглядає в монітор. Високий рівень довіри в фірмі :) Також якось запізнився на 5 хвилин, теж почали видзвонювати, писати, мав пояснювати, що я з іншого міста і маю добиратись по 2 години. Про це я сказав вже ” на підвищених тонах”, і ніби заспокоїлась. Спробував писати – чи все ок, ніби говорила, що все добре. За кілька днів починалось те саме.

Я зробив багато хороших речей для їх інтернет-магазину. Ідеї далеко не на ту зарплатню, яку отримував. Двигун інтернет-магазину мав багато недоліків, я допомагав це виправляти, очевидно, ніхто цього не оцінив, а мені говорили, що це все завжди працювало і так.

Отже, перша ідея – це робити замовлення для клієнта вручну, змінювати ціну доставки. Суть в тому, якщо клієнт обирав PayU і транзакція не проходила з якоїсь причини, то знову заплатити за замовлення вже не можна було (очевидно, недолік скрипту, який повинні були б виправити). Я запропонував робити кошик для клієнта і висилати просто йому посилання на оплату. Мені сказали, це завжди працювало і так, хоча нічого не працювало. Про що далі можна було говорити.

Друга ідея. Коли я побачив, що вони відправляють звичайний лист з купоном на знижку, я був вражений, адже багато з листів повертались назад. Я запропонував зробити SMS-інформування. Значно ефективніше, адже SMS читають всі. А номер телефону клієнт мав би вводити з шаблону (наприклад +380 для України), а не так, що всі вводять у різному форматі (чергова ідея). Поінформовані про розпродаж були лише польські клієнти. Керівничка сказала, що вона нічого про це не знає. хоча всі обговорювали і це була дійсно моя ідея (частково реалізована). Сам скрипт SMS-інформування (безкоштовний) я теж запропонував. Оплата була лише за самі SMS-ки.

Третя ідея – це мобільний додаток. Я теж знайшов все необхідне. Просто потрібно було зробити невелику інвестицію, і це теж була б бомба. Нічого не реалізували, хоча подано було “на блюдечку”.

Ну і головне, мені навіть не надали хостинг під сайт-візитівку, хоча і ніби орендують сервер. Сміх та й годі. Дали мені адресу noname.com****/blog. Мусив розмістити у себе на сервері, за який плачу сам. А тепер ще й просили ніби пароль до мого серверу). Взагалі божевілля.

Замість реалізації ідей, які могли б принести значний прибуток, мене “змушували” робити замовлення на складі, ще й допомагати з негабаритними посилками, сортувати і т.і. Одразу сказав, що це не мої обов’язки, але можу допомогти. Очевидно, почали напрягати ще більше, після цього і вирішив звільнитись.

Останньою краплею було те, що домовився з українським клієнтом на зустріч, а його скерували до іншої працівниці з англійською мовою. Клієнт ледве говорить англійською, працівниця теж далеко не на екстра рівні, в результаті не знаю, чи клієнт купив щось взагалі, адже його, в першу чергу, цікавила доставка в Україну, а з цих питань я міг би порадити йому дуже багато варіантів.

Розійшовся ніби без великих проблем, в той же день, коли повідомив про своє рішення. Але документів всіх не отримав і досі (мали вислати поштою). Враження – вкрай негативні, атмосфера в роботі – трагічна. Зарплата – мізерна, як на таку роботу ще й з іноземною мовою.

Втім, подякував за співпрацю, мав передати контакти до клієнтів теж, але навіть не дали часу, одразу заблокували доступ до пошти, а кілька працівників і власник одразу видалили мене зі Skype. Їх проблеми :) Мабуть, не мають жодних аргументів.

Висновок такий – прописуйте всі обов’язки в умові більш детально і ніколи не йдіть працювати в маленькі приватні фірми. Інакше будете працювати за кількох під тиском власника, за що отримувати мізерну зарплату.

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.